Казка — розмальовка «Дмитрик у чарівній країні» (частина 5)


Казка — розмальовка «Дмитрик у чарівній країні» (частина 5)

Валентина Левицька

 

Частина 5

День у школі був звичайний. Діма з  Лєрою прийшли додому,  пообідали й сіли робити домашні завдання. Десь приблизно о третій годині прийшов тато. Втомлений і зголоднілий він з насолодою їв обід, що приготувалася Валя. Коли з останньою стравою було покінчено, він запитав:

- Домашку зробили? Несіть математику на перевірку. А ти, Дімон, поквапся, через пів години ми йдемо з тобою записуватися на карате.

- Клас! Вже біжу!- не міг стримати радощів хлопець. — А там багато учнів? А що за вчитель буде нас навчати?

- Не так швидко,торпедо! — заспокоювач сина батько — мені самому ще нічого не відомо. Коли прийдемо туди, то про  все дізнаємося. Йди переписуй математику в чистовик.

 Діма йшов за татом пристрибуючи на кожному кроці. Йому так не терпілося побачити вчителя з карате і своїх майбутніх товаришів, що у хлопчика аж подих перехоплювало від хвилювання. Вже через десять хвилин хлопчик з татом стояв перед дверима кабінету. Високі білі двері надійно ховали за собою таємниці бойового мистецтва. На відміну від інших шкільних дверей, ці були якимись незвичайними, від них віяло загадкою.

33

Затамувавши подих хлопчик переступив поріг великої кімнати. Вона була простора, але трохи менша за шкільний спортзал. Через великі вікна проникало багато світла, що надавало приміщенню своєрідної атмосфери домашнього затишку. В кутку біля стіни стосом були складені якісь дивні мати, що не були схожі на шкільні, адже відрізнялися за кольором і текстурою. Пізніше Діма дізнався, що це – татамі, спеціальні мати на яких тренуються на сході.

В іншому кутку стояла велика корзина, а в ній на хлопчиків подив і захоплення, щільно один до одного стояли справжні бамбукові палі, якими користуються ніндзя у фільмах. Дмитрикові дуже закортіло потримати одну в руках і спробувати по — бійцівські помахати нею, як це робив улюблений герой у мультику «Ніндзаго».

-         Ще встигнеш наставити собі синяків. – пролунав незнайомий голос за спиною.

-         Хто? Що? – перелякано здригнувся хлопчик від несподіванки.

-         Сергій Миколайович – майстер та тренер з карате. Володар чорного поясу та звання майстра спорту зі східних єдиноборств. – щиро посміхнувся в густі білі вуса чоловік. – а ти в нас майбутній чемпіон?

-         Я? так я цего, як його… — зніяковів хлопець.

-         Цього майбутнього чемпіона звати Дмитро. – сказав тато Валерій. – якщо, звісно, йому вистачить сил та терпіння. – легенько ліктем штовхнув сина чоловік і підморгнув.

-         Вистачить! – одразу насупився хлопець.

-         От і добре! – сплеснув у долоні вчитель – тоді проходьте за мною, обговоримо всі нюанси нашої справи. Графік відвідування тренувань, спецодяг та багато чого іншого, що вам знадобиться для досягнення бажаного результату. Ті ж хочеш отримати чорний пояс і стати майстром? – підморгнув до Дмитрика майстер.

-         А як же! – захоплено викрикнув хлопчик – а коли пояс дадуть? Завтра? Чи через місяць? А я зможу перелітати через будинки як ЛЛойд? А робити кружитсу? А якою стихією я буду володіти? – ніяк не міг заспокоїтися хлопчик.

-         Тихше, тихше,  боєць. – заспокоював сина Валерій, — ти спочатку на шпагат навчися сідати, а вже потім крила розпускай. – засміявся чоловік.

-         Тато має рацію. – підтримав майстер, — спочатку ми попрацюємо над твоєю фізичною формою, адже товстунчики – бійці бувають лише в мультфільмах про панду. – посміхнувся в сиві довгі вуса тренер і вказав рукою на стіл, де лежали якісь папери й документи.

-         Давайте дізнаємося, що нам потрібно для вступу в вашу групу і заповнимо всі необхідні документи. – сказав тато Дмитрика.

І всі сіли за стіл і почали щось обговорювати, заповнювати та записувати. А через пів години всі встали з-за столу і пішли до дверей. Попрощавшись та потиснувши один одному руки всі розійшлися у своїх напрямках. Хлопчик с татом пішов додому, а старий вчитель дивися їм у слід через вікно і тихенько посміхався у свої довгі сиві вуса.

-         Ще зовсім трішки і обраний буде у наших руках, Флаю. – подивився він в правий бік, де в повітрі застиг махаючи крилами золотий метелик.

-         Сподіваюся він саме той рятівник, на якого ми так довго чекали. – відповів метелик – адже в разі помилки наше королівство загине і назавжди перетвориться в чорну пустелю.

Метелик зник у темряві, а старий чоловік ще довго стояв біля вікна вдивляючись в сутінки весняного вечора. Важку сірі хмари затягували небо, наближалася негода. Вітер дужчав і все сильніше й сильніше розгойдував верхівки дерев, здіймав хмари пилу й старого листя, що залишилося з осені. На дворі майже не було людей, пташки замовкли. Здавалося, всі живі істоти поховалися у схованках в передчутті бурі. День потихеньку закінчувався, а на його місце підходила ніч, несучи в дарунок світові люту негоду.

331 

Дмитрик з татом прийшов додому й одразу кинувся розповідати сестрі про свій похід до майстра.

-         Я буду як ніндзя рухатись і знешкоджувати ворогів. – жваво стрибав по кімнаті хлопчик.

-         Швидше як панда кунг- фу стрибати по кухні в пошуках солодощів. – засміялася сестра.

-         Нічого ти не розумієш! – образився хлопець.

-         Заспокойтесь. – врівноваженим голосом сказав тато. – досить ображати дин одного! Ви брат із сестрою і повинні жити в злагоді.

-         Вона перша почала! – виправдовувався Діма.

-         Сам перший почав! – заперечила Лєра.

-         Божевільня! – сказав тато.

-         А ти в ній головний лікар! – засміялася Валя і поцілувала його в щоку.

-         Мама! – голосно крикнув Тімур і завмер на місці.

За мить всі зрозуміли що в підгузку сталася аварія. Діти весело засміялися і забувши  про всі суперечки побігли до іншої кімнати рятуючись від неприємного запаху «аварії».

Вечір пройшов спокійно і весело. В родині панувала злагода та спокій, тільки кошеня Марті бігало по квартирі з криками: «Мяу мяу!» рятуючись від рук бешкетливого Тімурки.

332

Казка — розмальовка «Дмитрик у чарівній країні» (частина 1)

Казка — розмальовка «Дмитрик у чарівній країні» (частина 2)

Казка — розмальовка «Дмитрик у чарівній країні» (частина 3)

Казка — розмальовка «Дмитрик у чарівній країні» (частина 4)

Оставьте комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *


семь + = 10

Можно использовать следующие HTML-теги и атрибуты: <a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <cite> <code> <del datetime=""> <em> <i> <q cite=""> <strike> <strong>